***
Что, лягушка, за жалкий удел тебе дан,
Сидя в этом болоте, не знать океан?
Отвечала лягушка: По летней поре,
Комаров, мошек, много и в этой дыре.
Почему мотылёк, только летней порой,
Льда не зная, порхаешь лишь в солнечный зной?
Отвечал мотылёк: – Таково моё бремя,
Я рождаюсь порхать только в летнее время.
Ну а ты, грамотей, мудрость книг постигал
Для чего хлеб жуёшь, в этих книгах узнал?
Ни чего не узнал, это Божье познанье,
Отвечал грамотей - ограничен я знаньем.
Опыт мой не велик. То не ведомо мне.
Не узнать Свет Небес ковыряясь на «дне»?
Понял я что познать ЭТО может лишь тот,
Кто поднимется Духом в Сиянье Высот!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
